Попри повномасштабну війну в Україні, благодійний фонд Катерини Білоруської продовжує підтримувати юних спортсменів з інвалідністю у їхньому прагненні займатися професійним спортом та підтримувати свій фізичний стан. Вже четвертий рік поспіль фонд взаємодіє з Національним комітетом спорту інвалідів України та надає стипендії дітям з фізичною інвалідністю.
Загалом завдяки підтримці спортсменів в межах стипендіального проєкту 23 підопічних фонду Катерини Білоруської приєдналися до національних збірних команд України з різних видів спорту людей з інвалідністю. Окрім того, 3 стипендіати програми «Так, я можу!» взяли участь у XIII зимових Паралімпійських іграх у Пекіні, а одна стипендіатка – виборола історичну бронзову нагороду України в бадмінтоні на XXIV літніх Дефлімпійських іграх.
У цьому матеріалі ми розповімо про стипендіатів програми «Так, я можу!», їхні мрії та плани та майбутнє. Більше – читайте далі.
«Плавання мотивує мене на перемоги»
Анастасія Дитяткова, 13 років, плавання.
Настя – з Херсона, а плавання обрала, бо дуже любила море і перебування у воді.
«Батьки мене привели в цей спорт в 7 років. Завдяки цьому спорту в мене формується продуктивність режиму дня, завдяки щоденним тренуванням мої показники стають кращими»,
– поділилась дівчина.
У цьому році Анастасія прагне максимально покращити свій результат та має амбітну ціль – отримати звання майстра спорту України.
Максим Грицько, 16 років. Плавання.
Хлопець навчався у Слов’янській спеціальній школі №23. Плаванням почав займатись 6 років тому. Каже, що цей вид спорту не лише дозволяє постійно бути активним, а й розвиває важливі риси характеру.
«Мені сподобалось і я дуже зацікавився цим видом спорту. Спорт допомагає мені підтримувати себе у гарній фізичній формі, а також виховує характер та силу волі. У 2023 році я хочу досягти найкращих результатів на змаганнях різних рівнів»,
– розповів Максим.
Вероніка Коржова, 15 років. Плавання.
«Полюбляю плавання, займаюсь вже 9 років. Воно мотивує мене на перемоги. Моя мета на 2023 рік – це покращення результатів»,
– поділилась дівчина.
Єлизавета Ільєнко, 17 років. Легка атлетика.
Дівчина навчається у Тернопільському навчально-реабілітаційному центрі. Розповідає, що довго думала, яким видом спорту займатись. Для себе обрала легку атлетику і не пошкодувала про свій вибір.
«Займаюсь я вже 4 роки. Спорт мотивує мене у досягненні нових висот, а також приносить мені задоволення. У 2023 році я планую покращувати свої результати й потрапити в основу команди паралімпійської збірної України»,
– розповіла Єлизавета.
Про що мріють наші стипендіати
Діана Пасічник, 16 років. Плавання.
Діана займається плаванням з 2018 року. У результаті аварії у 2016 році дівчина втратила верхню праву кінцівку, після чого з’явились проблеми з опорно-руховою системою. Саме цей вид спорту вона обрала за порадою лікарів.
«Зміцнення здоров’я, покращення фізичних можливостей, самореалізація, спонукання досягати нових результатів, азарт суперництва, формування себе як особистості»,
– ось що мотивує Діану продовжувати жити активно.
У планах – покращити свій результат та брати участь у змаганнях. Дівчина мріє досягнути першості серед дітей з інвалідністю у Вінницькій області та Україні.
Анастасія Кононюк, 17 років, лижні перегони
Настя навчається на Львівщині у школі з поглибленою професійною підготовкою. Займається лижними перегонами вже 5 років. У майбутньому хоче взяти участь у Дефлімпійських іграх.
«Цей вид спорту мені дуже подобається, у першу чергу – загартовує здоров’я, силу волі, спонукає до систематичних занять спортом, дисциплінованості та відповідальності. Він мотивує бути прикладом для однокласників, друзів та початківців»,
– зазначила спортсменка.
Владислав Біжко, 15 років. Метання списа та штовхання ядра.
Хлопець родом із Дніпропетровської області. Обрав цей вид спорту, аби на повну використовувати свою силу і скеровувати її у правильне річище. Розповів нам по секрету, що хоче бути кращим і сильнішим, аби гідно представляти Україну на змаганнях.
«У цьому спорті мені сподобалось, як летить спис та те, що можна всю свою силу використати при штовханні ядра. Головна ціль у 2023 році – це покращити свої результати та виграти Чемпіонат України»,
– розповів Влад.
Ярина Попова, 12 років. Плавання.
Займається цим видом спорту вже 3,5 роки. Вважає, що плавання допомагає їй стати сильнішою фізично та повірити в себе.
«Саме плавання я обрала тому, що це найбезпечніший вид спорту, в якому залучені всі м’язи тіла. Моя мета на 2023 рік виповнити норматив на майстра спорту України з плавання та потрапити до Паралімпійської збірної команди України»,
– поділилась планами дівчина.
Благодійний фонд Катерини Білоруської пишається нашими стипендіатами. Ми віримо у них і переконані, що всі яскраві перемоги лише попереду! Але важливіше за перемоги – це стан здоров’я дітей. Завдяки спорту у них покращується самопочуття, а регулярні тренування – це саме той інструмент, який регулярно підтримує в тонусі їхнє здоровʼя.
Також дуже важливим в цьому проєкті є позитивний приклад для інших дітей, які внаслідок війни могли отримати фізичні травми, дати їм поштовх та мотивацію не здаватись та йти далі, обравши спортивну дорогу.
Коротко про діяльність фонду та стипендії у межах програми «Так, я можу!»
- «Так, я можу!» – програма з підтримки та розвитку дітей з інвалідністю та особливостями ментального розвитку із залученням їх до спорту. Вона спрямована на те, щоб заохочувати дітей займатися спортом та створювати для цього всі необхідні умови, щоб спорт був однаково доступним для всіх.
- Лише за три роки фонд підтримав та надав матеріальну допомогу у понад 4,5 млн грн у талановитих спортсменів з інвалідністю. Загалом у межах програми іменні стипендії отримали 65 юних спортсменів.
- Орієнтовно 35% стипендіатів програми «Так, я можу!» увійшли в національні паралімпійські збірні й представляють Україну у світовому спорті.
- Окрім проєкту стипендій, фонд відкриває спортивні групи з різних видів спорту, де діти професійно можуть займатись обраним видом спорту як інструментом соціалізації та додаткового розвитку.
