Вікова криза – це особливий стан душі, момент осмислення, який настає, коли дитина вперше усвідомлює, що стає старшою. Здавалося б, ще вчора чудова, лагідна, чуйна крихітка сьогодні б'ється, зривається, вередує, не слухається і влаштовує істерики. Річ у тім, що вікові кризи у дітей характеризуються переосмисленням засобів досягнення цілей, що часто призводить до змін у поведінці, і не завжди в кращий бік. Однак це природний і необхідний етап дорослішання, який вирізняється непередбачуваністю та бунтарством.
У цьому матеріалі благодійного фонду Катерини Білоруської , який працює для дітей та прагне залучити їх до спорту та фізичної активності через свої програми та проєкти, розповімо, що таке криза, як батькам реагувати на її прояви та впоратися зі складними ситуаціями без імпульсивних реакцій.
Криза 1 року
Криза 1 року у дітей – це нормативний етап перехідного стану, що завершує дитячий період адаптації до існування поза материнською утробою. Їй притаманні особливі зміни в емоційному, когнітивному та соціальному функціонуванні, які тривають від кількох місяців до пів року. Вираженість та інтенсивність протікання цього зламу індивідуальні.
Згідно з психосоціальною теорією Еріка Еріксона, криза 1 року – це стадія розвитку “Автономія проти сорому і сумніву”. Вона проявляється в пристрасному бажанні дитини наполегливо мати вибір, вимогливо привласнювати, розрізняти, впливати та володіти навколишнім середовищем. Так, криза 1 року допомагає немовляті:
- домогтися підвищеної уваги;
- освоїти вольові рішення;
- експериментальним шляхом пізнати світ;
- вчитися порівнювати себе з іншими, протестувати й отримувати бажане.
Що стосується механізмів адаптації, діти до року можуть використовувати вікові кризи, щоб впоратися з проблемами розвитку незалежності та самостійності через наслідування, дослідження, навчання методом проб і помилок. Цьому сприяє м’язове дозрівання й автономна дитяча мова.
Порада батькам: принаймні доки не настане криза 6 років, боротися з дитиною не тільки безглуздо, а й небажано. Від вас вимагається любов, підтримка і настанови. Заздалегідь подбайте про те, щоб небезпечні предмети опинилися поза досяжністю малюка, давши свободу дослідженням, дотримуйтесь режиму, відстежуйте моменти агресії та будьте поруч. Криза 1 року у дітей – це тільки перша сходинка дорослішання.
Криза 3 років
Під час переходу від раннього до дошкільного віку виникає криза 3 років у дітей, яку можна описати як період емоційного потрясіння, що супроводжується підвищеним дистресом, тривогою і деструктивною поведінкою. У момент, коли настає криза 3 років, батьки помічають у дитини кардинальну перебудову моделей взаємовідносин, що склалися раніше. Також проявляються нові риси особистості.
Криза 3 років має такі симптоми:
- Протест-бунт.
- Знецінювання.
- Упертість.
- Деспотизм.
- Свавілля.
Криза 3 років у дітей супроводжується конфліктами з батьками, порушенням норм виховання, вибірковим ігноруванням вимог дорослих тощо. Утім, якщо в сім’ї не встановлено авторитарних стосунків, немає неадекватних заборон та гіперопіки, а дитина відчуває, що з нею рахуються, цей етап проходить безболісно.
Не знаючи, як допомогти дитині подолати кризу 3 років та як впоратись з цим періодом, використовуйте позитивні та підтримувальні моделі поведінки. Наприклад, забезпечте стабільний і структурований розпорядок дня, контрольовано схвалюйте ініціативи дитини та надайте можливість для самовираження через гру або арттерапію.
Криза 6 років
На межі дошкільного та молодшого шкільного віку виникає криза 6 років. У цей час дитина прагне бути схожою на дорослих, наслідує їхні манери та поведінку. На цій стадії розвитку формується соціальне “я”, втрачається дитяча наївність і безпосередність.
Криза 6 років у дітей схожа на кризу одного року, з тією різницею, що провідна діяльність у формі гри замінюється навчанням. Дитина поступово усвідомлює свою роль, притаманні їй почуття та емоції, керуючи ними залежно від мінливих обставин і вимог навколишнього середовища. Вона засвоює соціокультурний досвід, норми й правила поведінки в суспільстві. Проте їй хочеться здаватися дорослішою, що виливається в неслухняність, примхи, упертість і чутливість до критики.
Наприклад, психолог Лев Виготський схарактеризував кризу 6 років у дітей двома особливостями:
- Переживання набувають сенсу – дитина, яка плаче, розуміє, що вона сумує.
- Логіка почуттів – переживання узагальнюються через часте повторення емоцій.
У цій фазі психосоціального розвитку починається найважливіша диференціація внутрішньої та зовнішньої сторони особистості дитини, приходить усвідомлення, що таке добре, а що таке погано. Найважливіше завдання батьків на цьому етапі – потурбуватися про адаптацію та самостійність дитини, її самооцінку та психологічний стан.
Розуміючи потреби та особливості кожної дитини, програми та проєкти благодійного фонду Катерини Білоруської надають дітям рівні можливості та доступ до фізичної рухової активності та занять спортом. Відтак забезпечують здоровий розвиток дітей.
Діяльність фонду зосереджена за такими головними напрямками:
- надання можливостей для фізичного розвитку дітей та збільшення їхньої залученості до спорту;
- підвищення зацікавленості школярів до уроків фізичної культури завдяки інноваціям у викладанні та розширення компетенцій вчителів;
- мотивація і розвиток педагогів та тренерів;
- психологічна допомога дітям та батькам, які постраждали у період надзвичайних подій на рівні держави.
За час роботи фонду понад 50 тисяч дітей були залучені до спорту та отримали психологічну допомогу.
