Діти мають право бути з рідними, здобувати гідну освіту, висловлювати свою думку, відпочивати та за потреби отримувати медичну допомогу, а найголовніше – право на мирне життя та захист. Ці норми прописані у Конвенції ООН. Та насправді – через людський та техногенний чинники, військові конфлікти, діти стають незахищеними, а їх права – часто забуваються.
Під час війни вже 3290 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів, з них – 262 зруйновано повністю. Понад 1,5 млн дітей стали вимушеними переселенцями за кордон, а ті, хто залишився – майже щодня потерпають від звуків вибухів, ховаючись в укритті.
Аби наголосили на важливості дотримання прав дитини у цей непростий час “Благодійний фонд Катерини Білоруської” вперше в Україні запровадив проєкт B-RIGHT. З його допомогою школярі вивчатимуть свої права через баскетбольні вправи. Завдяки проєкту діти дізнаються про свої права, навчаться грати у баскетбол та проведуть дозвілля з користю для фізичного та ментального здоров’я.
Про це, а також про те як гра сприяє розвитку особистості та наполегливості та поради початківцям – читайте в інтерв’ю чемпіона України з баскетболу у складі БК “Будівельник” Платона Хижняка.
“Спорт вимагає кропіткої праці над собою”
Платоне, у свої 23 роки ви випробували власні сили у БК “Говерла” та стали чемпіоном України з баскетболу у складі київського БК “Будівельник”. Скільки часу знадобилось, щоб здобути такі досягнення?
Почав займатися баскетболом у 13 років, але на професійний рівень вийшов у 2020 році, коли вперше приєднався до складу “Будівельника”.
Наразі ви займаєте переважно 4 та 5 баскетбольні позиції, так було завжди?
Як тільки прийшов на заняття з баскетболу, то поставили на 5 позицію, тобто центрового. У БК “Будівельник” часом виступаю важким форвардом. Якщо говорити про інші, то 1 – розігруючий захисник, 2 – атакувальний захисник, а 3 – легкий форвард. Та ця тенденція йде на спад, тренери цінують універсальність гравців, коли швидко проводять м’яч і проштовхуються під кошиком.
Що слугувало для вас мотивацією?
Історія доволі проста. Батько був професійним баскетболістом (Григорій Хижняк був одним із найкращих оборонних центрових європейського баскетболу початку 2000-х років – ред.), тож зростав у спортивній атмосфері, спостерігав, як він грає, як проходять ігри та тренування. Мені з дитинства подобався спорт, адже він вимагає кропіткої праці над собою, аби досягти мети, яка ще місяць тому здавалась важкодоступною.
“Баскетбол – це про динаміку, прийняття доленосних рішень за секунду”
Ваш батько відомий український баскетболіст, але чи не хотілось вам обрати кардинально інший вид ігрового спорту – футбол, теніс, волейбол?
Змалку вмовляв тата, щоб віддав на тренування з баскетболу, тож про інші види спорту і не думав. Та він переконав спочатку піти на плавання, оскільки воно допомагає сформувати тіло, навчає витривалості. Відверто, до вподоби були змагання. Відчуття адреналіну, перегонів – це круто, але просто плисти кілометри – не так цікаво.
Інша справа баскетбол – динаміка, моментальні рішення за секунду, комунікація з гравцями своєї команди та суперниками. Саму ж гру можна порівняти з мініжиттям, коли треба приймати рішення, що впливають на майбутній результат. Наприклад, атака або захист. Щодо інших видів спорту пригадав, що відвідав 3 тренування з футболу, зрозумів, що не моє.
Які навички з плавання стали вам у пригоді на старті професійного становлення? Можливо, щось перейняли з футболу?
Футбол за 3 тренування – це нічого, а плавання майже за 5 років випрацювало дисципліну. Щоранку прокидався о 5.30, йшов на тренування в басейн, після того в школу, а потім знову плавати. Хоч тренування були не до душі, але зробили свою справу – загартували.
Ви приділили багато часу тренуванням з плавання. Чи маєте певні здобутки у цьому виді спорту?
Пригадую, що моїм максимумом було 4 місце на змаганнях з вільного плавання у Трускавці. Не сильно й хотів когось перемогти, сам дух боротьби приваблював. Були набагато сильніші хлопці та дівчата, які продемонстрували гідні результати. В мене ж був свій шлях, і у 13 років він розпочався.
За вашими словами, на змаганнях з плавання зберігався гендерний баланс. Інша ситуація у баскетболі, переважна більшість вважають, що це спорт для чоловіків, що скажете?
Хибна думка! Дівчат достатньо у баскетболі. Наприклад, ми пишаємося українською баскетболісткою Аліною Ягуповою – наша спортивна гордість, найкраща гравчиня туру кваліфікації чемпіонату Європи 2019 року і MVP Євроліги-2020. На жаль, про неї мало знають в Україні.
Необхідно популяризувати гру та навчати правил
Платоне, ви пригадали про шкільний етап, часто грали у баскетбол під час занять з фізичної культури?
Склалося враження, що про баскетбол знають в українських школах на поверхневому рівні. Однокласники не хотіли грати, бо необхідно було постійно набивати м’яч об паркет, а взяти його у дві руки – перше порушення правил. Вони ж намагалися закинути його у кошик, що називали “грою”.
У свої 15 років ви поїхали навчатись у Литву, там була інша ситуація?
Для Литви баскетбол – релігія. Мешканці країни завмирають, коли починається сезон, тоді їх можна побачити лиш на арені, або вдома перед телевізором. Для них це, як для більшості українців футбол. Саме тому обрав Литву, там вищий рівень баскетбольного інтелекту. Плюс навчався у загальноосвітній школі, після чого тренувався в академії Арвідаса Сабоніса.
Якщо порівняти рівень інфраструктури в Україні для гри у баскетбол, коли ви навчались і сьогодні, відчуваєте зміни?
Звісно, раніше було важче знайти баскетбольний майданчик з якісним кошиком. Зараз їх легше відшукати, навіть з поверхнею, що мінімізує травми, але найчастіше вони порожні. Не вистачає популяризації гри та акценту на правилах, які б виховували спортсменів.
Інша проблема, коли грають, але не слідкують за чемпіонатами, участю наших спортсменів. Сама гра цікава, але не така популярна.
Як ви самостійно працюєте над актуалізацією баскетболу в Україні?
Заохочую друзів грати на майданчиках, показую вправи з передачі та ведення м’яча, розповідаю про порушення 4, 5 та 8 секунд. Це привертає увагу перехожих, інколи підходять школярі та долучаються до нас. Так, відчуваю, що моя робота приносить користь.
З цією метою я став амбасадором проєкту B-RIGHT, щоб в ігровій формі пояснювати дітям правила гри та навчати їхніх прав – виходить два в одному, що дуже круто та актуально.
Поради новачкам та їх рідним
Пропоную перейти до теми навчання дітей, що їм потрібно для гри у баскетбол, окрім бажання? Будь-який кошик, який буде висіти не на рівні очей, поверхня без гравію та ям, на якій можна набивати м’яч, кросівки – вже можна грати.
Перед тим, як записатися на тренування раджу переглянути відео на YouTube, де професійні гравці тренуються, спробувати повторити вправи за ними, аби переконатися чи це ваше.
У якому віці доцільно відправляти дитину на тренування?
Займатися з 5-6 років немає сенсу, краще з 7-8. Та все залежить від тренера та програми навчання. По-перше, діти такого віку мають грати меншими м’ячами. Розпочати освітній курс з ознайомлення, як працює цей вид спорту.
Інформацію треба подавати в ігровій формі, щороку додаючи атлетичних моментів. Це не означає, що у 7 років діти мають ходити. Ні, нехай бігають, розвиваються, але не давати сильні навантаження, почати з азів, вибудовувати їх, як молодих гравців. Далі з досягненням певного віку можна додавати більше деталей, головне – слідкувати за фізичним станом.
Для батьків, які вагаються, чи віддавати дітей на тренування зазначу, що баскетбол виховує дисципліну, мотивує, розвиває витривалість. Тому завжди варто спробувати, можливо у вас росте майбутній професійний гравець.
Ви зауважили про сильні навантаження – які ваші секрети відновлення організму?
Професійна діяльність, яка пов’язана зі стрибками та бігом, змушує організм працювати на повну. Якщо є бажання перемагати, то треба ставитися з вдячністю до свого організму.
Варто збалансовано харчуватися, слідкувати за режимом сну та кількістю вітамінів, особливо кальцієм, від якого залежить міцність кісток.
Як успішний молодий спортсмен, що ви можете порадити новачкам?
Підліткам раджу знайти в інтернеті місцеві баскетбольні команди, а їх рідним – не економити на спортивному взутті. Воно має бути якісне, щоб зменшити ризик травматизму. І займатися, слухати тренера, намагатися повторювати вправи вдома та отримувати задоволення. Коли виходиш на спортмайданчик, то це відчуття енергії та драйву не передати словами. В такі моменти забуваєш про втому, проблеми.
Що відомо про проєкт із захисту прав дітей – B-RIGHT
Навчальний проєкт B-RIGHT впроваджується в Україні за підтримки міжнародних експертів та партнерів KB Foundation. Він покликаний допомогти усім дітям без винятку та спільноті дізнатись про їхні права через прості баскетбольні вправи, які можуть опанувати усі діти без винятку.
Вчителі фізичної культури та тренери з баскетболу матимуть вільний доступ до спеціального посібника, у якому зібрані теоретичні та практичні матеріали для занять. Згодом вони зможуть інтегрувати ці вправи у будь-яке тренування – як на уроках, так і поза ними.
Це чудова нагода для педагогів урізноманітнити заняття для дітей. Натомість самі діти зможуть активно провести час, відволіктись від подій сьогодення, й дізнатись про свої права.
Інтерв’ю взяла Ірина Яковенко
